Вставай за веру брат
Инок59
Знаменьями наполнился весь свет,
Ярится сатана, сменив обличье.
Толпа ж ликует, позабыв приличья,
За хлеб и зрелища, продав двулично.
Любовь ТВОРЦА, душ тлеющий рассвет.
* * *
Уж близок хаос, в воздухе гроза,
Коварство, ложь пакуют чемоданы.
Порядочность, зализывая раны,
Поддерживает честь, в глазах слеза.
Но, нет уж сил, исправить все изъяны.
* * *
Что впереди, неужто кровь и глад,
О бедная Россия, сколько можно.
На грабли наступать не осторожно,
С кумиром счастье строить ли возможно.
Он твоему бесчестью и позору рад.
* * *
В своей стране изгои и рабы,
Смешали с грязью НАЦИЮ иуды.
В фашизме обвиняют нас паскуды,
С экранов лжи потоки, пересуды.
О том, какой достойны мы судьбы.
* * *
Увязли в ГЕНОЦИДЕ мы клише,
Мол, лень и пьянство нам в веках присущи.
Мол, недостойны гои райской кущи,
Яд ереси, вливая в вены пуще.
Нам ПРАВОСЛАВНЫЙ гасят свет в душе.
* * *
Земля ИСТЕРЗАНА, вознёсся в небо стон,
И птицы ПЕПЛОМ падают на землю.
Иконы мироточат, плачу внемля,
А БОЖЬЯ МАТЬ, с печалью Русь объемля,
СКОРБИТ под колокольный перезвон.
* * *
Но с нами БОГ и коль душою свят,
Мы одолеем скорбные юдоли.
Я верю, РУСЬ ДОСТОЙНА лучшей доли,
Под знаменем ЛЮБВИ и БОЖЬЕЙ ВОЛИ.
Плечом к плечу ВСТАВАЙ за ВЕРУ брат.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.