Шлях віри: від страждань до просвічення

Loading

дорогі браття і сестри у Христі, в довгій історії про чоловіка народженим сліпим, ми бачимо шлях віри людина, яка зазнавала травм від самого народження. Завершується цей уривок  розмовою про віру:

35. Довідався Ісус, що вони геть його прогнали, і, зустрівши його, сказав до нього:”Віруєш у Сина чоловічого?” 36. Той відповів: ” Хто він, Господи, щоб я увірував у нього?” 37. Сказав йому Ісус:” І бачив єси його, і той, хто говорить а тобою – це він. “38. Тоді той сказав: “Вірую, Господи!”

Це визнання віри було зрілим визнанням вільної людини.
Але перед тим було мабуть багато запитань: чому, хто винен і т.д. Всі ці пошуки причини не дали правдивої відповіді і лише довели до стану жебрацтва.

Від самого малечку цей чоловік був позбавлений можливості бачити свої батьків, бачити красу свого дому, бачити цей світ. Він мабуть чув постійні зітхання і співчуття. Люди звикли до такого становища і  надії щось краще не було.
Символізм зцілення через помазанням болотом очей та умивання у Силоамській воді (Посланий) показує, як очищуючись з бруду, людина просвічується. А з бруду потрібно було ще очиститись …. Читати далі Шлях віри: від страждань до просвічення

Не завжди це помилка, інколи це просто чиєсь невдоволення

Loading

Сімʼя вирішила вийти на вулицю і трохи прогулятись. Мама одягнула дитину і вже в коридорі перед тим, як відкрити двері ще раз подивилась на дочку. Усміхнулась і поправила їй шапку на голові, але дитина майже миттєво відреагувала і повернула у попереднє положення.  Жінка пильно глянула і знову поправила, а дитина знову виправила. Коли жінка в черговий раз простягнула руку, то чоловік промовив: “Вибач, але чому не може бути так, як вона хоче?” На що жінка відповіла: “Але мені так не подобається! Ти що не бачиш, що малюнок не посередині. Що ж люди скажуть?”
Батько тільки усміхнувся і підморгнув! А дитина у відповідь усміхнулась. Читати далі Не завжди це помилка, інколи це просто чиєсь невдоволення

Особиста зустріч з Христом

Loading

Тема: Особиста зустріч з Христом .”

*ВСТУПНІ РОЗДУМИ:*

Дорогі браття і сестри у Христі, в Євангелії від Івана (Йо. 4, 5-42.) ми читаємо про зустріч Ісуса із жінкою, яка прийшла до криниці Якова, що була біля одного самарійського міста Сихар. 

У Євангелії ми часто читаємо про те, як за Ісусом йшло багато людей і Він проповідував їм, Він вмів промовити як до великих, так  і до малих груп. 

Також в Євангелії є історії, коли Ісус показує особливу цінність особистих зустрічей. 

У кожній такій зустрічі відчувається, що Ісус хоче мати особистий контакт із людиною і хоче мати глибокі зв’язки, від серця до серця. Ось так хоче показати свою любов, хоче, щоб людина відчула себе любленою і не сумнівалась у близькості Бога. Читати далі Особиста зустріч з Христом

Через смерть до погребення, від погребення до воскресіння!

Loading

Христос воскрес! – ми проголошуємо цю істину, марна наша була би проповідь, якщо би Христос не воскрес! Все за вершилсоь, як звичайно у продовж довгих століть людства. Прожила людина і немає людини. Все проминає. Але в Бога були інші плани для людини: Він задумав її відблиском Своєї слави, тому людина, як і слава Божа, мали бути вічними!
Коли людина вибрала гріх і з ним смерть, Бог посилає Свого Сина, щоб Він своєю смертю, погребенням поборов смерть через воскресіння. Тому Божий задум у Сині має продовження.
Читання уривку Євангелії від Марка 15, 43 – 16, 8. нам пригадує про погребення Ісуса Йосифом з Ариматеї і про жінок, які прийшли віддати честь тілу розп’ятого на хресті. Читати далі Через смерть до погребення, від погребення до воскресіння!

Пасхальне життя: через смерть і погребіння, до воскресіння

Loading

Дорогі браття і сестри у Христі, вже минув тиждень, як ми розпочали торжество Воскресіння, і в той знаменний день ми слухали читання початку Євангелії від Івана, починаючи із слів : ” На початку було Слово … “Ми згадували, що це “слово було в Бога” і це “слово було Бог” – це “Слово сталось тілом і замешкало між нами” і “ми бачили славу Його”! А сьогодні у наступну неділю ми є на завершенні цієї книги.
“Багато ще й інших чудес сотворив Ісус на очу своїх учнів, що їх не записано в цій книзі.  А ці записано, щоб ви увірували, що Ісус – Христос, Син Божий, та увірувавши, щоб мали життя в його ім’я.”
Ці слова початку і кінця нам відкривають важливість Пасхального життя в Ісусі: через смерть і погребення до воскресіння! – увірувавши, щоб мали життя в його ім’я!
Ісус відкрив своїм життям, що не треба зупинятись на смерті і закритості на погребення, а потрібно жити надією, відкритістю на воскресіння.
Ісус спішить до апостолів, які замкнулись у хаті, немов у гробі. Були замкнені і пригнічені, були у страсі і  почутті вини. Вони залишили того, кому обіцяли вірність. Чи не було часом у них і взаємне дорікання? Закритий простір тільки нагадував про смерть і про знищення. Читати далі Пасхальне життя: через смерть і погребіння, до воскресіння