( по мотивам 56-го Псалма )
_________________________
Помилуй меня, Боже,
Помилуй меня!
На Тебя уповает
Душа моя.
И в тени крыл Твоих
Вновь укроюсь я,
Доколе беды стороной
Обойдут меня.
Припев:
Буду славить Тебя
Между народами,
Буду превозносить
Имя Твоё средь племён.
И над всею землёй
Да будет слава Божия.
Всевышний, выше небес
Будь превознесён!
Он пошлёт с небес
Помощь мне Свою,
Посрамит врага,
Отведёт беду.
Кто копает яму –
Сам в неё сойдёт,
Ибо сила Божия
На земле грядёт.
Припев:
Буду славить Тебя
Между народами,
Буду превозносить
Имя Твоё средь племён.
И над всею землёй
Да будет слава Божия.
Всевышний, выше небес
Будь превознесён!
____________________________________________
Ноты этой песни и других песен, музыку которых
дал мне Господь, можно бесплатно скачать на
моём сайте "Песни от Господа" по адресу:
https://innagitelman.musicaneo.com/ru/
Комментарий автора: Ноты этой песни можно скачать на моём сайте
"Песни от Господа" по адресу:
https://innagitelman.musicaneo.com/ru/
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
